Кіста Бейкера, або кістозне утворення коліна, є поширеною проблемою, яка може викликати дискомфорт та зниження якості життя. Однак, незважаючи на те, що операція може бути одним із способів лікування цього стану, існують і інші методи, які дозволяють позбавитися кісти Бейкера без необхідності проходження хірургічного втручання.

Одним із методів, які можуть допомогти у зниженні симптомів кісти Бейкера, є консервативне лікування. Це включає такі заходи, як застосування компресійних бандажів, прийом протизапальних препаратів або застосування айс-терапії. Ці методи можуть допомогти у зниженні запалення та болю, пов'язаних з кістою Бейкера.

Також рекомендується звернути увагу на фізичну реабілітацію, яка може бути корисною при боротьбі з кістою Бейкера. Це включає такі методи, як лікувальні вправи, фізіотерапію і масаж. Ці методи можуть допомогти зміцнити м'язи навколо коліна та покращити суглобову рухливість, що допоможе знизити дискомфорт та покращити функцію коліна.

Яка мазь допоможе за допомогою Бейкера?

Як лікувати кісту Бейкера медикаментозно: нестероїдні протизапальні засоби (Напрофен, Індоментацин, Диклофенак); стероїдними гормонами (Преднізолон, Гідрокортизон); мазями, що знижують запалення (Троксевазін, Фастум-гель).

Які таблетки приймати при кисті Бейкера?

1. Спосіб лікування кісти Бейкера, що включає пункцію кісти, аспірацію її вмісту та введення в її порожнину лікувального препарату, який відрізняється тим, що в порожнину кісти вводять препарат ксефокам, після чого навколосуглобовий простір вводять препарат лонгідазу.

Чи можна жити з кістою Бейкера?

Вона утворюється внаслідок витікання синовіальної рідини межі суглобової сумки. В ділянці за коліном з'являється припухлість, при згинанні пацієнт відчуває дискомфорт або біль. Кіста Бейкера – не пухлина і небезпеки для життя вона не представляє, але сильно знижує її якість.

Які фізіопроцедури при кисті Бейкера?

Як лікувати кісту Бейкера колінного суглоба. Пункція полягає в евакуації рідкого вмісту кісти шприцом та подальшому введенні одного з глюкокортикоїдних препаратів (дипроспан, флостерон).